Переклади Галини Литовченко (з поетичної збірки перекладів «Сучасна кримськотатарська поезія»")
Al borunı, yur keteyik yaylalarğa,
Çal bir ava, çal bir peşraf, bir qaytarma.
Çal bir nağme, barsın, yetsin yıldızlarğa,
Çal, aks sada bersin davuş dalğalarğa.
Men bar sesim ile yırlayımçı: "Ay, ölmem men!"
Em "Port-Artur", em "Şompol"nı, "Ural dağ"nı
Sesim ketsin em dolansın Qırımnı,
Barsın yetsin Bucaqlarğa, Tamanğa.
Yırlarım men, bar sesimnen, yelge qarşı.
Bataqlarnı qaynatıp, sel aqtırıp.
Baarime qast etmeñiz, el uzatıp.
Baar kelir, üküm sürer, aqlı olıp.
Açar vişnem köpürip, açar badem,
Filis atar qadim dağda ağaçlar.
Şimal betten kelgen suvuq boranlar
Yoq olacaq. Qaçar baqır borudan.
© 2017
Заграй на трубі!
З тобою підем на яйлу, трубу візьми,
Заграєш там мотив пешрафа й хайтарми.
Щоб той мотив почули зорі – так заграй,
Й луною хвилі відізвались на весь край.
«Ай, не помру!» – я заспіваю на ходу,
І «Порт-Артур», «Урал» і «Шомпол»* заведу.
Не посягайте на мою нову весну,
Вона прийде і світ розбудить після сну.
Мій голос Кримом полетить, як бистра лань,
Почують пісню степ Буджаку і Тамань.
Не подолають сильний голос мій вітри,
Скипить ріка, зійде лавина із гори.
Розквітне вишня, зарожевіє мигдаль,
Новою зеленню у ліс покличе даль.
І ніжний звук твоєї мідної труби
Розвіє подихи холодної доби.
* кримськотатарські народні пісні.
(переклад з кримськотатарської мови)
Navrez keldi, qarlar iriy,
Quşlar qayta uzaqtan.
Vatan bekley, topraq istey
Qırım açsın ğayrıdan.
Gür bağçalar, bereket,
Salqım-salqım yüzüm bağda.
Evlâtları birdem millet
Mavı özenday Vatanda.
Mavı deñiz, mavı köküm,
Altın küneş - altın tamğam!
Evlâtlarıñ er kününi
Feda ete Vatanğa.
Er ne yerde olsañ bile,
Kimligiñni aytacañ,
Bu muqaddes adğa ille
Lâyıq olıp yaşaycañ.
Quşlar qayta yaban betten
Sesnen tola ormanlar
Uyandıra ğafletten
Bütün etrafnı olar...
Yeşil Adam, keniş çölüm,
Bulutlarğa sarqqan qırım...
Qarlar irer, duşman keter...
Gürler bağça- Qırımım.
© 2017
***
Свято, пахнуть талі води,
Чути птаха крик здаля.
Цвіту, весняної вроди
Дочекалася земля.
Крим садами забуяє,
Заплететься в виноград.
Бо в своєму ріднім краї
Дасть народ в усьому лад.
Де ще так синіє небо
Й сонце сяє, мов тамга!
Серцем горнуться до тебе
Діти, земле дорога.
Де б не був ти, мій земляче,
Не приховуй, хто ти є,
Милий Крим люби найпаче,
Пам’ятай ім’я своє.
Наповняють співом ліс.
Розбудив від сну розмаєм,
Мрію нам Наврез приніс.
Хай Зелений мій півострів
Вкрився хмарами, проте
Згине ворог, милий простір
Знову садом розцвіте.
(переклад з кримськотатарської мови)